Кам'янець-Подільський, Хотин, Кривче, Нирків (частина 2)

Хотинська фортеця

Перший день подорожі описаний тут Кам'янець-Подільська фортеця

Хотинська фортеця
Хотинська фортеця

Ранок зустрів нас проходою Дністра і чистим ясним небом. Погода була чудовою, що ще більше додало нам піднесеності. Швидко збираємось і п'ємо чай з бутербродами. На ходу імпровізуємо і вирішуємо, якщо стане часу, заїхати в с. Кривче на екскурсію в Кришталеву печеру. Забігаючи наперед скажу, що нам це вдалося і не тільки це. Отже, про все по порядку.

Десь 9 година ми біля каси заповідника Хотинської фортеці. Пусто. Лише кілька чоловіків також чекають. Ми домовляємось разом взяти екскурсовода, який тут теж коштує 50грн з групи. Проте з кожного уже по 20грн. Забув сказати - студентам знижки, тому студентський доцільно взяти з собою. Жаль я вже не студент, тож довелось розкошелюватись. Чекаємо півгодини. Касирша каже, що подзвонила до екскурсовода і він вже збирається. Розуміємо, що "збиратися" він може невідомо скільки і йдемо без нього. 

Хотинська фортеця
Хотинська фортеця

Проходимо крізь ворота, що розташовані прямо в оборонному валі і перед нами відкривається прекрасний вид на фортецю. Враження просто нейомовірні. Вона одразу ж вражає своїми розмірами і величчю. Аж не віриться, що воєнна споруда могла так чудово зберегтися до нашого часу. Та це не дивно, адже з трьох боків її оточують величезні оборонні вали з землі та каменю, а з четвертої омиває Дністер. Намилувавшись цією красою йдемо далі. Вхід в фортецю проходить через міст. На вході стоять дві чи то гармати, чи то гаубиці. Фото на пам'ять і заходимо в двір. 

Тут знімали сцену з Тараса Бульби
Тут знімали сцену з Тараса Бульби

Так як перед нами в фортецю зайшла лише молода пара, ми тут були практино самі і це зіграло нам на руку. Можна навіть на хвильку уявити, що це наша фортеця :) І тихцем сфоткатися там, де на стінах висять оголошення ФОТОГРАФУВАТИ ЗАБОРОНЕНО. Пізніше дізнаємося, що тут знімалася сцена з Тараса Бульби, де Остапа страчують в Варшаві на площі. Отак то. Посеред двору криниця, але не така велика, як у Кам'янці-Подільському. Праворуч розташована картинна галерея та виставка зброї часів активного використання фортеці. Чому там фотографувати не можна - не знаю. Зброя дуже різноманітна. Шаблі, піки, арбалети, пістолети і багато іншого. Під експонатом підписано оригінал чи макет. Більшість макетів. Також відображена битва козаків та польського війська з турками. З цієї частини фортеці із вікон відкривається захоплюючий вид на Дністер.

тішимось, як діти
тішимось, як діти

Далі ми зайшли в підвал, де були стародавні бойові інструменти - гармати, тарани, метальні машини. Тут ми і скористались тим, що самі сповна. Таран ми підняли, на гармату залізли, і, звісно, все пофоткали. Навеселились, як діти:) Класно іноді без екскурсовода. 

Деякі двері були закриті, якраз підійшла група з екскурсоводом і ми дізнались, що там колись зберігалась провізія. 

Так само, як і в Кам'янці, тут відбуваються корпоративи, можна постріляти з лука і арбалета. Сувеніри продаються не в фортеці, а біля каси. Колись можна було пройтися по одній з верхніх стін фортеці, але зараз це заборонено. А дуже жаль. 

трон
трон

Залишилося оглянути ще одну башту, в якій розміщені експонати не для слабонервних. Тут всі види катувань середньовіччя. Просто жахливі речі. На фото крісло з шипами, яке іронічно називалось трон.

До чого ж жорстокі колись були люди. Пристрій саркофаг проколював людину так, що вона ще три дні мучилась в ньому, не вмираючи. 

Проте на вулиці нас знову ждала чудова погода і ми обійшовший фортецю кругом налаштувались їхати в Кришталеву печеру. Визначили дорогу по карті і вперед. І все б чудово, якби не одне але. Зарядне до фотоапарата, змонтоване нашвидкоруч дало збій, тому більше фото нам не суджено було зробити. Проте ми не переймалися цим, адже головне - побачити і відчути задоволення від побаченого.

Всі наступні фото - google. 

Кришталева печера

Кришталева печера
фото google

Зразу хочу сказати, що село Кривче - ну дуже вже мальовниче і гарне. Розташоване воно на місцевості з великими перепадами висоти, тому зверху відкривається прекрасна панорама на село. Але популярне воно в першу чергу через печеру, та й ми приїхали саме туди.

Нам пощастило, що була неділя і недовго прийшлося чекати на достатню кількість чоловік. Пускають лише з екскурсоводом, вартість 150грн з групи. Вийшло нам по 15грн. Детально про печеру варто прочитати на вікіпедії. Це справді неймовірний витвір природи і ще не розвіданий. На даний момент відомо про 23км печери, екскурсійний маршрут складає 3км. Весь шлях освічується електрикою. В печері стала температура 11°C весь рік. 

фото google
фото google

Свою назву печера отримала ймовірно від кришталів, які вкривають велику частину печери. Тут відчувається якась особлива атмосфера, інший світ. Масла в вогонь підливав наш екскурсовод, постійно розказуючи ту, чи іншу лікувальну особливість печери та описуючи її таємничого "господаря", який шукає собі жінку. 

Майже в кожній кімнаті печери можна розгледіти якусь тварину, якщо у вас все в порядку з уявою звісно. Тут слон, там жар-птиця, а онде відбиток ракушки. Екскурсовод прихильник теорії, що печера - це дно стародавнього моря. Ну, в кожного свої погляди. Проте, з тим, що тут інша енергетика сперечатись я не став, тому на виході купив собі сувенір - шматок печери. Нехай заряджає мене позитивом та здоров'ям :)
Екскурсія наша добігла кінця, тому ми збирались їхати додому. В запасі було ще кілька годин, тому по дорозі ми заїхали в Нирків, подивитися на зруйнований замок та Джуринський водоспад.
Вражень було і так багато за ці два дні, але з дороги треба було звернути лише 5км.  

Замок у Ниркові та Джуринський водоспад

Замок у Ниркові
Замок у Ниркові

За в'їзд на територію з машини - 15грн. 1.5 км серпантину і треба залишати машину. До замку дорога проходить через базу відпочинку. Не знаю, чи вона працює, але виглядає все так, як в фільмах про СССР. Мені на мить здалося, що я перенісся в часі. Просто все тут нагадує радянські дитячі табори з піонерами та жовтенятами. Але природа навкруги - надзвичайно красива. Сам замок майже не зберігся, принаймі нічого цікавого там немає. Тому ми спускаємось до Джуринського водоспаду, щоб помилуватися цим рукотворним чудом. 

фото google
фото google

Шум від водоспаду доволі гучний, і якщо чесно, я не думав, що він такий великий. Людей дуже багато, біля водоспаду галявина, на якій всі розкаладають намети, а навколо лише ліс. Ідеальне місце для відпочинку. Я одразу ж пожалів, що треба вертатись додому. Сюди просто неодмінно треба приїхати принаймі на тиждень. Та це вже буде наступного року.

Отака в нас вийшла мандрівка.

На все про все 270грн з чоловіка - екскурсії та вхідні квитки, бензин, їда та пиво:)   

Веселих подорожей, будьте активні :) 

Оставить комментарий

Комментарии: 2
  • #1

    Mandrivnik (Понедельник, 26 Январь 2015 05:13)

    Дуже сподобалася розповідь! А в яких цікавих куточках України Ви ще бували?

  • #2

    Mandrivnik (Воскресенье, 29 Январь 2017 18:12)

    Дякуючи Вашому огляду ми теж отримали незабутню мандрівку! Зокрема, побували на Джуринському водоспаді з замком і лазили у печеру (щоправда, не Кришталеву, а її сестру Оптимістичну). Якщо цікаво порівняти досвід, завітайте на мій блог: https://mandrivnik.wordpress.com/2016/11/04/%d0%b4%d0%b6%d1%83%d1%80%d0%b8%d0%bd-%d0%b1%d0%b5%d0%b7-%d0%b7%d0%b0%d0%b6%d1%83%d1%80%d0%b8/

Контакти

djtapik@gmail.com

vk.com/djtapik